Я візьму той рушник, простелю,
наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні
дібров,
І на тім рушничкові оживе все
знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна
любов.
З метою збагачення знаннями юного покоління про одвічні
людські символи – українські рушники, було проведено годину народознавства «З
дитинства пам’ятаю рушники, що так любовно їх творила мати» з
користувачами-дітьми 5-Б класу ЗШ №6. П’ятикласники ознайомилися з призначенням
рушників, їх роллю в житті українського народу. Увагу учасників заходу
привертали викладені на імпровізованій виставці різні рушники: вишиті
хрестиком, гладдю. Дуже цінними були рушники вишиті в 20-х, 50-х роках.
Милували око й сучасні рушники.
Теплими і ніжними словами про рушники
розповідала народна майстриня Лоза Валентина Олександрівна. Свою любов до
вишивки і майстерність вона передає юним вихованцям гуртка "Рушничок",
що працює при ЦДЮТ «ЗОРІТ».
Валентина Олександрівна познайомила дітей із символікою, кольоровою гамою та особливостями використання рушників в побуті українців. Особливу увагу всіх присутніх привернув весільний рушник, вишитий майстринею. Майстриня детально розповіла про всі символи, зображені на ньому, а також про техніку їх виконання. На закінчення заходу було зроблено огляд літератури з книжкової виставки «Український рушник – вишите життя народу».
Валентина Олександрівна познайомила дітей із символікою, кольоровою гамою та особливостями використання рушників в побуті українців. Особливу увагу всіх присутніх привернув весільний рушник, вишитий майстринею. Майстриня детально розповіла про всі символи, зображені на ньому, а також про техніку їх виконання. На закінчення заходу було зроблено огляд літератури з книжкової виставки «Український рушник – вишите життя народу».
Немає коментарів:
Дописати коментар